Продовження історії про Анте з Мостару.
Після кількаденного тролінгу (боснійці ставили фотки якихось дикунів або ж дуже радикальних ісламістів і підписували типу: "лівий берег Мостару") Анте таки перейшов міст! Не витримав тиску спільноти )))
Я взагалі пропонувала мусульманам вишикуватися вздовж свого берегу та кричати на хорватський бік: "Ласкаво просимо, Анте!".
Короче, я дуже рада, що ця історія а) набула такого розголосу і б) була боснійцями підхоплена з гумором, а не обуренням (власне, в них гумор - типова реакція на все, так і війну пережили). Тепер всі бачать, як глупо виглядають це забобони та упередження. Не знаю, чи це вплине на місцеву вату, але може хоч на одну-однісеньку людину...
Хоча б на того самого Анте :)
А ще мені сподобалося, що більшість боснійців не звинувачували самого хлопця, а лише його оточення, в першу чергу дорослих, які його виховували в цій атмосфері ворожості до сусіднього народу. Дуже конструктивно, імхо.