У мене ділемма.
Я не знаю, якої сторони триматися.
З одного боку, я розумію, що час працює на нас - санкції діють, противник виснажується, у когось з донеччан відкриваються очі, наша армія міцніє, допомога з заходу надходить.
Я думаю про операцію "Олуя" і про те, як добре хорватам вдалося все у себе владнати, але я також думаю про те, що війна в Хорватії почалася на початку 1991-го року, а Олуя відбулася в серпні 1995-го, тобто хорватам знадобилося майже 5 років, щоб цього досягти. І вони, між іншим пропонували Республіці Сербскій Країні доволі широку автономію (чого ми запропонувати Новососії не бажаємо, бо знаємо, що буде далі), але серби не погодилися.
І лише коли серби були скрізь виснажені санкціями та війною у Боснії, зазнали там важких втрат та вже було звільнено боснійцями огромну територію, хорвати змогли завдати нищівного удару.
 З іншого боку мені чомусь здається, що навіть така, як вона є зараз, українська армія здатна звільнити Донбас. Але така дія була б жорстокою і кровопролитною.
Але так само мені здається, що світ би був ОК щодо цього.
Хорвати он майже геноцид влаштували, а зараз в Євросоюзі.
А Боснії не дали щось подібне влаштувати, тепер от пасе задніх на Балканах.
Тобто, світ, як ми вж знаємо, настільки ліцемірний, що його реакція на події може бути зовсім не такою, як його обіцянки реакції. If you know what I mean.
Тобто, я вважаю, що якщо очищення Донбасу й не відбувається з якихось причин, ці причини - не думка світової спільноти. Ні, тут щось інше.
І мені теж віриться, що декому в нашій владі вигідно затягування воєнних дій, вже не знаю, з якою метою.
 А ще я помітила, що найбільш радикальними думками про те, яке майбутнє мусить чекати Донбас і Крим, відрізняються саме вихідці звідти. Тобто, нещодавні вихідці, "по прінуждєнію", так би мовити. Вони не проти відключення світла і води в Криму, вони не проти очищення Донбасу радикальними методами. Бо вони, на відміну від вишивати, ЗНАЮТЬ. Регіони, людей, настрої, ментальність. І розуміють, що ситуація патова, друзі мої. Або ми віддаємо Мордору частину країни (хто вважає, що Пуйло задовольниться самим Донбасом і не схоче все до Приднестров"я - на вихід з речами), або губимо далі наших хлопців у різних котлах та аеропортах біс знає скільки ще часу (без жодного поняття, коли і як це закінчиться), або - напалм.
 І от я не знаю, до якої думки схиляюся я сама. Страшно, бо всі три варіанти - це найгірший варіант. Але якийсь з них нам, чи то нашій владі, все ж доведеться врешті решт обрати...